тел.:   (044) 226-20-43
факс: (044) 279-10-39

адреса: м. Київ, вул. Хрещатик 7\11

E-mail:   uks@coop.com.ua -, JavaScript

газета ВІСТІ

пропозиції для бізнесу


Профспілки

Новини Укркоопспілки

20.10.2017

На передньому краї кооперативної Донеччини

Офіс Маріупольського міського споживчого товариства розташований у селищі Сартана, що на східній околиці прифронтового міста. Голова правління споживчого товариства Валентина Цивадиць розповіла, як попри екстремальні умови діяльності, кооператорам вдається вирішувати свої основні завдання.

− У Сартані перестало гупати тільки в червні нинішнього року, − пояснила голова. − Ми обладнали сховище у приміщенні колишнього складу, а тут, у конторі, визначили найбезпечніше місце, куди ховалися під час обстрілів… Як сьогодні? На жаль, втратили частину своєї мережі, тієї, що опинилася на непідконтрольній території та на лінії зіткнення. Хоча в цій зоні все-таки залишилися працюючі підприємства, наприклад, у селищі Талаківка.

По дорозі до селища Валентина Григорівна розповіла, що там вони обслуговують школу №58 і попри те, що гриміла артилерія, літали снаряди, земля дрижала, а все одно привозилася здоба, кондитерські вироби, кухарі плакали, але виходили на робочі місця, готували для дітей страви згідно з меню, не знаючи, хто прийде, у якій кількості… Як кажуть: роби що маєш робити, і будь що буде.

Магазин №34 у Талаківці багато років орендує у міського споживчого товариства його член правління і пайовик Наталя Контарєва. З початком війни торговельний процес у цьому роздрібному підприємстві не припинився. Фасад магазину оформлений згідно з кооперативним брендом, на вивісці − логотип «СООР Україна».

В одній його половині продаються продукти харчування, в іншій − промислові товари. Асортимент здивував широтою і різноманіттям − свіжий хліб, молочна і рибна продукція, бакалія, ковбасні вироби, напівфабрикати, морозиво, овочі, фрукти. Також великий вибір кондитерських і здобно-булочних виробів власного виробництва міського споживчого товариства − торти, тістечка, рулети, рогалики, слойки тощо.

Міське споживче товариство підтримуює магазин, а працівники намагаються якнайкраще дбати про жителів, що залишилися в селищі. Це менше половини від колишнього населення, однак людям же треба їсти, одягатися, взуватися, та й товари для дому постійно потрібні. У них отоварюються і військові, тому доповнили асортимент камуфляжними футболками, штанами, є навіть балаклави.

На питання про обстріли Наталя Миколаївна відповіла, що стріляють. Ледве чи не щоночі, буває і вдень. Стіни магазину покрилися тріщинами від вибухів, сиплються. Ще одне лихо від війни − миші, особливо восени, коли починаються дощі й вони біжать до будівель з полів. Боротьбу з ними ведуть постійно. Нічого немає хорошого у війні, але жити й працювати треба.

− Такі у нас чудові люди, − з гордістю прокоментувала Валентина Цивадиць, повертаючись з Талаківки. − Це називається перевірка на міцність. Не дай, Боже, нікому, звичайно. Але якщо людина пройшла випробування війною і залишилася людиною − отже, вона справжня.

У Сартані є спеціалізована школа №8 з поглибленим вивченням новогрецької мови. У селищі більшість жителів − греки, але, схоже, мовне питання тут нікого не турбує: просто вчать і поважають свою рідну мову.

− У школі навчається понад 800 осіб, − пояснила Валентина Григорівна. − Всього ми тепер обслуговуємо 3 школи і приділяємо цій сфері величезну увагу. Адже вимоги до дитячого харчування найсуворіші.

У нас працюють чудові кухарі, є великий досвід, ми регулярно виграємо тендери, але час від часу я влаштовую у шкільних їдальнях спонтанні перевірки: приходжу, сідаю разом із дітьми за стіл і обідаю.

Хоча Маріуполь і прифронтове місто, але життя в ньому кипить, майорять українські синьо-жовті прапори, діє закон і порядок. У місті постійно проходять різні заходи, форуми, тренінги, і це відкрило для ресторанного господарства нову нішу діяльності: мобільне обслуговування замовлень.

Жителі уявляють: війна вже закінчилася, ніщо не тягне в прірву, не тисне, і відкриваються широкі перспективи. Можна створити сучасні європейські підприємства, відремонтувати роздрібні об'єкти, словом, переробити безліч справ… Коли це буде? Ніхто не знає. Поки що просто потрібно триматися.